7 висновків про дітей. 7 выводов о детях

Зараз я розповім вам, як це — хотіти дитину 7 років. Хотіти щосили, намагатися, робити все можливе і не отримувати бажаного. Але я дуже рада, що саме таке випробування приготувала мені доля.

Я з тієї категорії жінок, у яких немає ні вагітності, ні причини, через яку вона не настає. Жоден лікар, а серед них, повірте, було багато і тямущих, не сказав мені: «У вас така-то біда, йдіть лікуйте». Або: «Це не лікується, шукайте інші варіанти». Кілометри аналізів, УЗД, операція. Та що там — я однієї крові літра 3 здала, не кажучи вже про витрачені нерви. І все без толку, причину мого безпліддя так і не знайшли.

Дні, місяці і роки очікування залишили в моїй душі глибокі рани, але без них я не змогла б побачити, що діється навколо, і зробити висновки, якими вирішила поділитися з читачами.

7 висновків про дітей

1. Діти не клей для відносин

Мене лякають жінки, які пишуть під фото свого сина: «Мій найулюбленіший чоловік на світі». Вибачте, але це Ваша дитина, а чоловік, про якого Ви пишете, ймовірно, його батько. Ні? Тоді як Ви дійшли до того, щоб народити собі коханого чоловіка, а не вийти заміж за нього, як це роблять нормальні люди?

Я не зустрічала ще жодної жінки, яка б не знала, що дитина не врятує відносини. Але у кожної є така подруга, яка хоч раз говорила: «Я думала, що з народженням малюка все зміниться». Так, дійсно, з приходом дітей у сім’ю все змінюється, але тільки не на рай зі співаючими пташками, де все виходить само собою, а на завод, який працює в 2 зміни в режимі 24/7 і на якому Ви з чоловіком займаєте всі 700 посад.

2. Вагітність не вирішить проблем, а тільки посилить їх і додасть нових

Нерозумно сподіватися, що з народженням малюка покращиться матеріальне становище або житлові умови. Вагітність не запускає якусь чарівну кнопочку в Вашому чоловікові, яка відповідає за активацію режиму «суперчоловік». Ледачі чоловіки як лежали на дивані, так і будуть лежати, а неуважні як були холодні до дружини, так і будуть — і до неї, і до дітей.

3. Материнство не сенс життя жінки

Давайте поговоримо про сенс життя жінки. Ці 7 років я тільки і чую з усіх боків: «Ми даруємо дітям життя, а вони нам — його сенс». Тільки потім чи не ці ж дами через 40 років говорять вже інші слова: «Я все життя їм присвятила, а вони невдячні»?

Присвячувати своє життя комусь — значить свідомо позбавити себе щастя до кінця днів. Діти потребують любові і підтримки, турботи і ласки, але не в рабському поклонінні, на яке добровільно підписуються багато батьків.

Сенс життя — бути щасливим кожен день, відчувати, що тут і зараз ти на своєму місці, що кожен вибір — це твій власний, а не нав’язаний кимось.

Щастя загальнолюдське визначається тим, наскільки ти щаслива як жінка, як мати і навіть як дочка, сестра або сусідка. Цей список можна продовжувати до нескінченності. Зациклюючись лише на одній своїй ролі, жінки добровільно прирікають себе на нещастя, яке відразу не видно: воно сидить десь там, глибоко в душі.

Перші бездітні роки, коли всі сили — і моральні, і фінансові — були кинуті на вирішення проблеми, я ніби не жила, а писала чернетку свого життя. Одного разу я усвідомила, що не мрію, не будую ніяких планів, тому що в голові завжди крутилося: «Я на той час вже буду вагітна, все одно не вийде». Але, на жаль, йшли місяці і навіть роки, а я ніби ще далі віддалялася не тільки від своєї мрії, але і від себе, свого життя.

Як би я гаряче не хотіла бути матір’ю, як би я не вважала, що народжена для цього, я раптом зрозуміла, що серед моїх знайомих є жінки, які взагалі не змогли стати мамою, і я можу бути однією з них.

Ні, я не опустила руки, не зневірилася і не змирилася зі своєю бездітною долею. Я просто згадала, що живу. І сенс життя в тому, щоб жити, а не сидіти забитою в куточку в сльозах і дивитися, як живуть інші.

4. До появи дитини чоловік і жінка повинні стати сім’єю

Я знаю, що у мене будуть діти тоді, коли прийде час. І я дуже рада, що до їх появи сталося щось дуже важливе: ми з чоловіком стали сім’єю. Справжньою, міцною і теплою, в якій любов і взаєморозуміння ростуть з кожним днем. Я не кажу, що всі повинні 7 років, як ми, жити без дітей, але якийсь час потрібно виділити на створення особливого зв’язку між двома люблячими серцями.

Коли дитина з’являється відразу, це може призвести до того, що чоловік і жінка навчаться виконувати ролі батьків, але можуть забути, що вони ще й пара. Діти — це продовження мами і тата, і тільки люблячі один одного дорослі можуть поділитися своєю любов’ю з новою маленькою людиною.

Як же боляче і страшно дивитися, коли жінка намагається замінити любов до чоловіка любов’ю до дитини, особливо якщо знаєш, до чого це може привести. Колись я, будучи ще підлітком, прочитала книгу психолога Анатолія Некрасова «Тенети материнської любові». У ній численні приклади з практики вченого доводять просту істину: надмірна любов матері до дитини може обернутися реальною трагедією. Всім мамам, майбутнім і справжнім, раджу прочитати.

5. Ідеальних дітей не буває

Я рада, що не завагітніла в той момент, коли тішила себе мріями про ідеальне чадо. Серйозно, я думала, раз я так довго чекаю, значить, маю право розраховувати на ідеальну дитину, з якою взагалі ніяких проблем не буде, вона апріорі повинна бути самою красивою, розумною і талановитою. Просто тому, що мені так хочеться.

Уявляєте, як би я покалічила життя малюкові, від якого б чекала ідеальності? Відповідності лише моєму суб’єктивному сприйняттю. Згадуючи ту себе, мені самій стає трохи страшно.

Тепер же мені все одно, хто це буде: хлопчик чи дівчинка, Скорпіон або Телець, повільна або гіперактивна дитина. Я знаю, що прийму її такою, якою вона народиться, з усіма вже закладеними хорошими і поганими рисами.

Різні за характером і здібностями діти в одній родині — це ще один доказ того, що дитина не пов’язана з батьками так сильно, як ми думаємо. Вона лише гість, якого треба нагодувати, виховати і, коли прийде час, відпустити.

6. Здорова, сита і одягнена дитина не означає щаслива

Якщо на характер свого чада батьки не можуть сильно впливати, то за його щастя вони несуть повну відповідальність. Любити дитину — це значить бажати їй добра, робити так, як краще для неї, а не як зручніше для Вас.

Деяким матусям зручніше заткнути своїй повній дитині рот цукеркою, щоб не чути її істерики на очах у сторонніх. Я не кажу, що у худих дітей немає психологічних проблем, але немає такої дитини із зайвою вагою, у якої їх не було б. Розумієте, про що я?

І якщо дитяче ожиріння відразу кидається в очі, то про інші внутрішні проблеми маленької людини можна дізнатися пізно. Занадто пізно, щоб щось виправити.

7. Щастя не в дітях

Так, я живу з болем в серці, а часом цей біль заглушає всю радість, що є. Але це ненадовго, тому що скоро я згадую, що щаслива.

Щаслива людина не та, у якої в житті нічого поганого не трапляється, а та, яка навчилася приймати з вдячністю і радість, і горе.

Не буває абсолютно безтурботних людей, всі ми переживаємо через щось в даний момент, у кожного свій біль, своя печаль. І нам усім залишається зрозуміти просту істину: щастя всередині нас — це наше життя. Не в дітях, не в грошах, і навіть не у великому і чистому коханні, а в тому, щоб просто бути, дихати, відчувати.

Джерело

Ваша активність - наше натхнення! Подякуйте автору лайком, репостом чи коментарем =)